«ПАКЕТ НЕ ПОТРІБЕН»

«Нова газета» знайомить читачів з унікальною людиною, яка за короткий термін стала прикладом для багатьох кропивничан, що почали життя без пластику. Світлана Стельмашенко – координаторка руху «Кроп без сміття» – дає корисні поради, як зменшити споживання пластику і почати рятувати від сміття Кропивницький.

– Світлано, коли у вас з’явилася ідея сортувати сміття?

– Приблизно два роки тому. Інформаційне поле було переповнене новинами про екоблогерів, стан довкілля і філософську течію zero waste. А я така людина, що, маючи нові факти, піддаюсь переусвідомленню, звичайно, якщо вони мене чіпляють.  Я люблю правила і ніколи не перейду на червоне світло і тому подібне, тому що я знаю наслідки.

І тут з’явилася нова інформація (про zero waste, життя без відходів, вплив людини на стан екології та глобальне потепління), і я відчула, що роблю щось неправильно, це суперечило моїй совісті. Як і всі, я купувала продукти в поліетилені, у тарі, яку неможливо переробити, і не сортувала взагалі. Просто не знала, що так можна, до цього мені ніхто не казав, що можна жити інакше.

– Наскільки було важко перелаштувати своє життя на безполіетиленове?

– Життя було змінити дуже легко, я знала, що можу знайти будь-яку альтернативу пластиковому пакуванню – це моя особиста відповідальність перед собою, містом і майбутнім поколінням. Але десь протягом пів року психічно важко було подолати рамки власної зони комфорту і підходити до продавчинь питати дозволу на покупку у свою тару, та насправді весь мій страх був сірою хмаринкою, яку я сама собі намалювала. Якщо до будь-кого чи на ринку, чи у супермаркеті підходити з посмішкою і спокійно говорити «Мені, будь ласка, у свій мішечок, я проти поліетилену», то люди завжди йдуть на поступки і запам`ятовують тебе, і розказують, що «раніше якось жили без цих пакетів і було нормально», що «з радістю будуть підтримувати кожного, хто куплятиме у свою тару» – і стає легше і спокійніше, і починаєш вірити у людей, що хоч 1 з 10 тебе почує і побачить, що «так теж можна», а 1 зі 100 зробить так, як я.

– Чи можливе життя без поліетилену і пластику в сучасному місті?

– Відмовитися від пластику на 100%, на жаль, неможливо. Пластик нас оточує всюди. Блістери від таблеток, шприци, жіночі колготки запаковані також в поліетилен, синтетичний  одяг, такий як поліестер чи акрил також містять пластик, пластикова ручка малярського валика, паста для кулькових ручок та інші канцелярські товари – це лише одиниці товарів, переробити які неможливо і утилізувати також. Нова техніка, новий посуд, одяг, крупи, овочі та інші продукти на вагу, для їхнього транспортування до магазинів також використовують поліетилен. Тому повністю відмовитися від пластику неможливо. Але ми можемо прийти в магазин зі своєю торбинкою чи лотком і не купувати сміття, не нести його додому, а брати ті товари, що продаються без пластикового пакування. І кожен раз відмовлятися від пакетика, який нам постійно підсовують. Пакет не потрібен!

«Порція любові і жодного граму поліетилену»

– Наскільки економічно вигідно/не вигідно бути екосвідомим?

– Вигідно, дуже. Починаючи зі зміни ставлення до природних ресурсів, що призвело до економії води, і закінчуючи тим, що, купучи спеції чи крупи у власну тару, ми дійсно можемо не переплачувати за упаковку! Та економія для мене на 7 місці в переліку топ-причин «чому я живу без пластику». Головне – не бігти за модними екотенденціями, і якщо ви раз на пів року купляєте каву у пластиковому стаканчику (який має вигляд паперового), то немає сенсу купувати багаторазове горнятко, але якщо ця звичка в вашому житті є постійною – це буде великим гріхом – забруднювати планету горами пластикових стаканчиків, що як і інший поліетилен розкладатиметься сотні років. Тож вихід один – купувати якісне багаторазове, довговічне горнятко. А зараз, навіть у Кропивницькому, такі кав’ярні  як «Гоголь», «Зефір», «Щастя» дозволяють зі знижкою купити каву у свою чашку.  Те саме стосується і торбинок (зважок) – не замовляйте їх по дорогій ціні, пошийте торбинки власноруч з улюбленої тканини, наприклад, штор, які хочете оновити, або дайте таке завдання для мами чи бабусі – зазвичай, це буде їхнім проявом любові, вони з любов’ю і ніжністю пошиють вам торбинки!  Порція любові – і жодного граму поліетилену.

Вигідно, бо раніше, як і всі, велася на акції, а тепер я просто перестала купувати йогурти, цукерки, вафлі та інші продукти в тому пакуванні, що не можна здати на переробку. Мій теперішній стиль – купувати сметану, кефір та молоко у м’якому пакуванні з чорним всередині. Ці пакети не так швидко набираються (у мене назбиралася невелика кількість за пів року), згодом, сполоснувши і просушивши, їх можна відправити у Київ до організації «Зелений птах». Вона також приймає поштою спресовані стаканчики від кави та попкорну, а також упаковки тетрапак від соку і «молочки». Це пакування на 100% переробляють і дають нове життя у вигляді блокнотів, щоденників та зошитів.  

До речі, кілька місяців тому волонтери за участі екоативістів нашого міста організували першу спільну відправку вторсировини з Кропивницького до «Зеленого птаха» (яку не можна здати на переробку в межах нашого міста). Це приклад, що надихає!

– Як ви оцінюєте екорух у Кропивницькому, чи є він взагалі?

– Є багато прекрасних людей, я дізналася про їхнє існування, коли мене попросили створити групу «Кроп без сміття», була вражена, що нас (тих, для кого ця проблема дійсно є важливою) багато. Кожний учасник групи, як великий скарб, бо ми прогнемо змінити цей світ. Одні з тих, хто завжди були поруч і допомагали психологічно, це ті Люди, які живуть цим так само, як і я, – Надія Паливода, Наталка Бардалим, Наталя Ковальчук, Лєна Карпенко. Особливим натхненником (звичайно, після мого чоловіка, який завжди в усьому мене підтримує) була і є для мене Ольга Івашура, в минулому журналіст, а зараз вчителька у гімназії ім. Т.Шевченка, яка зі своїми дітками (6-В класом) почала сортувати сміття, крутити ручки з паперу, а кошти від продажу передавати волонтерській організації захисту тварин «БІМ». А розпочалося все з того, що Ольга просто вирішила замовити на весь клас щоденники з перероблених горняток з-під кави – що це, як не приклад для натхнення?! Кожен крок з дітьми по сортуванню чи створенню компосту з допомогою бокашів (бактерій молочної кислоти, дріжджового хліба і фотосинтетичних організів) вона викладала на своїй сторінці у ФБ, це набуло розголосу, про цих прекрасних дітей почали писати і знімати сюжети не тільки місцеві, але й столичні канали. 

– А як з’явилася ідея створити «Кроп без сміття»?

– Мені написала кропивничанка Ірина Ігнатьєва, власниця екомагазинчика, який активно функціонує в Інстаграмі «Eco_ideas_forlife», де продає бамбукові зубні щітки, вушні дерев’яні ватні палички, багаторазові торбинки, шопери для покупок та ще багато чого цікавого. Є прекрасні люди, а чи можна це назвати рухом – це велике питання. Кожен робить якусь свою справу, і може зараз моя активність в групі на ФБ впала, я всеодно продовжую купувати цукерки без упаковки, на вагу у власний контейнер, я продовжую купувати цукор, крупи, печиво у власну торбинку, і я так само сортую, як і сортувала, користуюся бамбуковою зубною щіткою і не купую ті товари, упаковку яких я не зможу здати на переробку – це мій особистий маніфест.

– Розкажіть про «точки», дружні до екоактивістів – куди в Кропивницькому можна здати батарейки, в яких магазинах нормально ставляться до лоточків, з якими приходять покупці?

– Пластикові кришечки від пляшок ПЕТ можна передати волонтерам у Krop:hub. Батарейки здавайте лише в Епіцентрі, при головному вході є високий зелений контейнер з написом «Батарейки, здавайтеся» – лише Епіцентр та центральне відділення магазину Watsons несе відповідальність за утилізацію батарейок на території України. Все. За інші сумнівні відділення забудьте, це занадто дорогий процес, тому київська організація «Батарейки, здавайтеся» єдина, хто організовує і контролює збір і відправку батарейок до заводу GreenWEEE у Румунії.

Тривалий час моєю метою було знайти пункт прийому стрейч-плівки, вона використовується для обгортки хліба, сиру на вагу, тоненька плівка, що тягнеться, також нею часто пакують посилки. Є три приймальних пункти, де її приймають (у чистому вигляді) – два відділення біля площі Б. Хмельницького і одне — на Пацаєва, навпроти магазину «Ятрань». Туди ж можна приносити пляшки з-під хімії і прозорі пляшки ПET. 

Загалом, минулого року Екостайл біля центрального відділення на вул.Лавандовій (вул. Моріса Тореза, 27) встановив 3 великих контейнери для сортування, в один з яких було дозволено кидати шуршики та змішану упаковку, пакетики. Керівництвом компанії Екостайл було заявлено, що на території сміттєзвалища шуршик і поліетилен будуть утилізувати. Чи можна цьому довіряти – перевіримо з часом, коли отримаємо достовірну інформацію. Впевнена, журналісти будуть запрошені в першу чергу. Представники Екостайлу запевняли, що наявність цих трьох баків є простим способом для того, аби привчити громадян сортувати сміття. Але не розумію, як це можливо всього лише 3-ма баками на все місто. Люди кажуть, що по місту є ще декілька екостайлівських сортувальних баків, та вони не вплинуть на ситуацію, ті ж самі пляшки ПET спокійно можна здати в будь-якому районі нашого міста, тому вони не відіграють важливої ролі. 

Загалом, як на ринку, так і у супермаркетах чи маленьких магазинчиках всі йдуть на поступки, бо вони зацікавлені у покупцях. Був єдиний випадок за 2 роки, коли на мене накинулася касирша у «Велмарті», з криками «Так нє положено»,  але він був лише один. Та я там буваю раз на рік, якщо бувала б частіше, то обов’язково б прояснила це питання з адміністрацією.

– Ваш прогноз щодо екоруху в Кропивницькому – наскільки місцеві жителі готові до сортування чи свідомого споживання/використання пластику?

– Не готові, я бачу скільки сміття навколо, я щодня проходжу містом і приватним сектором. Сміття всюди, пакетики літають всюди, і повно, повно недопалків. Фільтр у цигарках на 95% складається  з пластику, повинно пройти 5-10 років задля їх повного розкладу. Людям байдуже. Якщо в нас відсутня культура, елементарне виховання і повага один до одного, я не можу сказати, що щось зміниться.

 Але я бачу інший бік медалі, я бачу інших людей, за яких я чіпляюся як за соломинки, які формують мій світогляд. Я люблю цих людей, і вони є моїми супутниками по життю.  За інших я не можу відповідати. Все повинно починатися з родини, виховання і якщо хоча б 1 зі 100 буде брати відповідальність за себе і потрохи змінювати цей світ своїми діями, то інші помітять, що щось не так…

Коли ми не боятимемося щось робити для нашого міста, і не боятимемося робити зауваження людям, що кидають сміття під ноги – лиш тоді щось зміниться. Лише власним прикладом ми змінемо цей світ, тільки так…

Поради початківцям, які мріють врятувати
планету від сміття

Що ви можете змінити вже зараз:

1) Ходіть у магазин ситими – цим ви врятуєте себе від спонтанних покупок.

2) По покупки ходіть з рюкзаком або багаторазовим шопером. Вчіться говорити на касі «Пакет не треба». (Термін розкладання пакета, за різними даними, 50-100 років).

3) Не збільшувати кількість сміття в нашому житті, не купувати зайве пакування.

Овочі, фрукти, крупи, печиво купуйте у власні багаторазові торбинки. «Молочку», рибу, м’ясо – у пластиковий чи скляний контейнер, який точно є у вас вдома, який можна помити і використовувати повторно.

3) Банани, як і огірок чи кабачок, можна легко зважити і купити без пакетика.

4) Не купуйте одноразові речі – купуйте речі, які зможуть вам слугувати як мінімум 5 років. Якісний одяг, якісне взуття. І забудьте про одноразовий посуд – це пережиток минулого.  І я просто благаю, не згадуйте про одноразові станки (це неймовірна кількість сміття, яке постійно зростає) – світ змінився, є можливість користуватися епіляторами, електробритвами, на крайньому разі, вже вічний класичний станок з металу чи нержавіючої сталі – із заміною леза.

5) Замість одноразової пластикової соломинки можна купити металеву чи очеретяну багаторазову (коштує вона 30-40 грн) і користуватися нею вічно. Цей перелік можна робити ще дуже довго, головне – спробувати мислити глобальніше і помічати те, що раніше не помічали.       

6) Відмовтеся, якщо є можливість від паперової книги на користь електронної – таким чином, ви збережете не одне дерево. Або відвідуйте бібліотеку. Але це не стосується дитячих книг.

7) Відмовтеся від пластикових фільтрів для води. Купіть в аптеці шунгіт (це каміння є у складі любого фільтру), хоч він і запакований у плівку, зате з допомогою шунгіту спокійно можна фільтрувати воду декілька років.  

Автор: Інна Тільнова для “Нової газети”